| упрозо́рювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | упрозо́рювання | |
| родовий | упрозо́рювання | |
| давальний | упрозо́рюванню | |
| знахідний | упрозо́рювання | |
| орудний | упрозо́рюванням | |
| місцевий | на/в упрозо́рюванні, упрозо́рюванню | |
| кличний | упрозо́рювання* |