| ура́дуватися – дієслово доконаного виду | ||
| (зрадіти) | ||
| Інфінітив | ура́дуватися, ура́дуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ура́дуймося, ура́дуймось | |
| 2 особа | ура́дуйся, ура́дуйсь | ура́дуйтеся, ура́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́дуюся, ура́дуюсь | ура́дуємося, ура́дуємось, ура́дуємся |
| 2 особа | ура́дуєшся | ура́дуєтеся, ура́дуєтесь |
| 3 особа | ура́дується | ура́дуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ура́дувався, ура́дувавсь | ура́дувалися, ура́дувались |
| жін.р. | ура́дувалася, ура́дувалась | |
| сер.р. | ура́дувалося, ура́дувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́дувавшись | ||