| | |
| урегульо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | урегульо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | урегульо́вуймо |
| 2 особа | урегульо́вуй | урегульо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урегульо́вуватиму | урегульо́вуватимемо, урегульо́вуватимем |
| 2 особа | урегульо́вуватимеш | урегульо́вуватимете |
| 3 особа | урегульо́вуватиме | урегульо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урегульо́вую | урегульо́вуємо, урегульо́вуєм |
| 2 особа | урегульо́вуєш | урегульо́вуєте |
| 3 особа | урегульо́вує | урегульо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| урегульо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | урегульо́вував | урегульо́вували |
| жін. р. | урегульо́вувала |
| сер. р. | урегульо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| урегульо́вувавши |
