| урезо́нити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | урезо́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урезо́ньмо | |
| 2 особа | урезо́нь | урезо́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урезо́ню | урезо́нимо, урезо́ним |
| 2 особа | урезо́ниш | урезо́ните |
| 3 особа | урезо́нить | урезо́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урезо́нив | урезо́нили |
| жін.р. | урезо́нила | |
| сер.р. | урезо́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урезо́нений | ||
| Безособова форма | ||
| урезо́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| урезо́нивши | ||