| | |
| урезо́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | урезо́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | урезо́нюймо |
| 2 особа | урезо́нюй | урезо́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урезо́нюватиму | урезо́нюватимемо, урезо́нюватимем |
| 2 особа | урезо́нюватимеш | урезо́нюватимете |
| 3 особа | урезо́нюватиме | урезо́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урезо́нюю | урезо́нюємо, урезо́нюєм |
| 2 особа | урезо́нюєш | урезо́нюєте |
| 3 особа | урезо́нює | урезо́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| урезо́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | урезо́нював | урезо́нювали |
| жін. р. | урезо́нювала |
| сер. р. | урезо́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| урезо́нюваний |
| Безособова форма |
| урезо́нювано |
| Дієприслівник |
| урезо́нювавши |
