| урепі́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | урепі́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урепі́жмо | |
| 2 особа | урепі́ж | урепі́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урепі́жу | урепі́жимо, урепі́жим |
| 2 особа | урепі́жиш | урепі́жите |
| 3 особа | урепі́жить | урепі́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урепі́жив | урепі́жили |
| жін.р. | урепі́жила | |
| сер.р. | урепі́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урепі́живши | ||