| урече́влюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | урече́влюватися, урече́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | урече́влюватиметься | урече́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | урече́влюється | урече́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| урече́влюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | урече́влювався, урече́влювавсь | урече́влювалися, урече́влювались |
| жін. р. | урече́влювалася, урече́влювалась | |
| сер. р. | урече́влювалося, урече́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урече́влювавшись | ||