| уру́нити – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | уру́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уру́нитиме | уру́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уру́нить | уру́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уру́нив | уру́нили |
| жін. р. | уру́нила | |
| сер. р. | уру́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уру́нивши | ||