| | |
| уселя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уселя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уселя́ймо |
| 2 особа | уселя́й | уселя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уселя́тиму | уселя́тимемо, уселя́тимем |
| 2 особа | уселя́тимеш | уселя́тимете |
| 3 особа | уселя́тиме | уселя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уселя́ю | уселя́ємо, уселя́єм |
| 2 особа | уселя́єш | уселя́єте |
| 3 особа | уселя́є | уселя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уселя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уселя́в | уселя́ли |
| жін. р. | уселя́ла |
| сер. р. | уселя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уселя́вши |
