| | |
| усере́днюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усере́днюватися, усере́днюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усере́днюватиметься | усере́днюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усере́днюється | усере́днюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усере́днюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усере́днювався, усере́днювавсь | усере́днювалися, усере́днювались |
| жін. р. | усере́днювалася, усере́днювалась |
| сер. р. | усере́днювалося, усере́днювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усере́днювавшись |
