| | |
| уси́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уси́люватися, уси́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уси́люватиметься | уси́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уси́люється | уси́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уси́люючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уси́лювався, уси́лювавсь | уси́лювалися, уси́лювались |
| жін. р. | уси́лювалася, уси́лювалась |
| сер. р. | уси́лювалося, уси́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уси́лювавшись |
