| уси́ти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (увібрати щось) | ||
| Інфінітив | уси́ти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уси́тьмо | |
| 2 особа | уси́ть | уси́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уси́чу́ | уси́тимо́, уси́ти́м |
| 2 особа | уси́ти́ш | уси́тите́ |
| 3 особа | уси́ти́ть | уси́тя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уси́ти́в | уси́ти́ли |
| жін.р. | уси́ти́ла | |
| сер.р. | уси́ти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уси́чений | ||
| Безособова форма | ||
| уси́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| уси́ти́вши | ||