| | |
| уструга́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уструга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устружі́мо, уструга́ймо |
| 2 особа | устружи́, уструга́й | устружі́ть, уструга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устружу́, уструга́ю | устру́жемо, устру́жем, уструга́ємо, уструга́єм |
| 2 особа | устру́жеш, уструга́єш | устру́жете, уструга́єте |
| 3 особа | устру́же, уструга́є | устру́жуть, уструга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уструга́в | уструга́ли |
| жін.р. | уструга́ла |
| сер.р. | уструга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уструга́вши |
