| усті́йнити – дієслово доконаного виду | ||
| (встановити, з’ясувати) | ||
| Інфінітив | усті́йнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усті́йнімо, усті́йнім | |
| 2 особа | усті́йни | усті́йніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усті́йню | усті́йнимо, усті́йним |
| 2 особа | усті́йниш | усті́йните |
| 3 особа | усті́йнить | усті́йнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усті́йнив | усті́йнили |
| жін.р. | усті́йнила | |
| сер.р. | усті́йнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усті́йнивши | ||