| | |
| усува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ліквідовувати, позбуватися тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усува́ймо |
| 2 особа | усува́й | усува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усува́тиму | усува́тимемо, усува́тимем |
| 2 особа | усува́тимеш | усува́тимете |
| 3 особа | усува́тиме | усува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усува́ю | усува́ємо, усува́єм |
| 2 особа | усува́єш | усува́єте |
| 3 особа | усува́є | усува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усува́в | усува́ли |
| жін. р. | усува́ла |
| сер. р. | усува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усува́вши |
