| | |
| утира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (витираючи, знімати, видаляти щось; робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утира́ймо |
| 2 особа | утира́й | утира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утира́тиму | утира́тимемо, утира́тимем |
| 2 особа | утира́тимеш | утира́тимете |
| 3 особа | утира́тиме | утира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утира́ю | утира́ємо, утира́єм |
| 2 особа | утира́єш | утира́єте |
| 3 особа | утира́є | утира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утира́в | утира́ли |
| жін. р. | утира́ла |
| сер. р. | утира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утира́вши |
