| уто́чнюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уто́чнюваний | уто́чнювана | уто́чнюване | уто́чнювані |
| родовий | уто́чнюваного | уто́чнюваної | уто́чнюваного | уто́чнюваних |
| давальний | уто́чнюваному | уто́чнюваній | уто́чнюваному | уто́чнюваним |
| знахідний | уто́чнюваний, уто́чнюваного | уто́чнювану | уто́чнюване | уто́чнювані, уто́чнюваних |
| орудний | уто́чнюваним | уто́чнюваною | уто́чнюваним | уто́чнюваними |
| місцевий | на/в уто́чнюваному, уто́чнюванім | на/в уто́чнюваній | на/в уто́чнюваному, уто́чнюванім | на/в уто́чнюваних |