| утули́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утули́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утулі́мо, утулі́м | |
| 2 особа | утули́ | утулі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утулю́ | уту́лимо, уту́лим |
| 2 особа | уту́лиш | уту́лите |
| 3 особа | уту́лить | уту́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утули́в | утули́ли |
| жін.р. | утули́ла | |
| сер.р. | утули́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уту́лений | ||
| Безособова форма | ||
| уту́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| утули́вши | ||