| уту́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уту́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уту́люймо | |
| 2 особа | уту́люй | уту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уту́люватиму | уту́люватимемо, уту́люватимем |
| 2 особа | уту́люватимеш | уту́люватимете |
| 3 особа | уту́люватиме | уту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уту́люю | уту́люємо, уту́люєм |
| 2 особа | уту́люєш | уту́люєте |
| 3 особа | уту́лює | уту́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уту́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уту́лював | уту́лювали |
| жін. р. | уту́лювала | |
| сер. р. | уту́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уту́лювавши | ||