| | |
| утуля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утуля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утуля́ймо |
| 2 особа | утуля́й | утуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утуля́тиму | утуля́тимемо, утуля́тимем |
| 2 особа | утуля́тимеш | утуля́тимете |
| 3 особа | утуля́тиме | утуля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утуля́ю | утуля́ємо, утуля́єм |
| 2 особа | утуля́єш | утуля́єте |
| 3 особа | утуля́є | утуля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утуля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утуля́в | утуля́ли |
| жін. р. | утуля́ла |
| сер. р. | утуля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утуля́вши |
