уту́питися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | уту́питися, уту́питись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уту́пмося, уту́пмось | |
2 особа | уту́пся | уту́птеся, уту́птесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уту́плюся, уту́плюсь | уту́пимося, уту́пимось, уту́пимся |
2 особа | уту́пишся | уту́питеся, уту́питесь |
3 особа | уту́питься | уту́пляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уту́пився, уту́пивсь | уту́пилися, уту́пились |
жін.р. | уту́пилася, уту́пилась | |
сер.р. | уту́пилося, уту́пилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уту́пившись |