уту́чнюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уту́чнюваний | уту́чнювана | уту́чнюване | уту́чнювані |
родовий | уту́чнюваного | уту́чнюваної | уту́чнюваного | уту́чнюваних |
давальний | уту́чнюваному | уту́чнюваній | уту́чнюваному | уту́чнюваним |
знахідний | уту́чнюваний, уту́чнюваного | уту́чнювану | уту́чнюване | уту́чнювані, уту́чнюваних |
орудний | уту́чнюваним | уту́чнюваною | уту́чнюваним | уту́чнюваними |
місцевий | на/в уту́чнюваному, уту́чнюванім | на/в уту́чнюваній | на/в уту́чнюваному, уту́чнюванім | на/в уту́чнюваних |