утю́ження – іменник середнього роду | ||
(вирівнювання ґрунтових доріг, полів) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | утю́ження | утю́ження |
родовий | утю́ження | утю́жень |
давальний | утю́женню | утю́женням |
знахідний | утю́ження | утю́ження |
орудний | утю́женням | утю́женнями |
місцевий | на/в утю́женні, утю́женню | на/в утю́женнях |
кличний | утю́ження* | утю́ження* |
[спец.] |