| | |
| ухва́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (приймати колективне рішення) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухва́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухва́люймо |
| 2 особа | ухва́люй | ухва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухва́люватиму | ухва́люватимемо, ухва́люватимем |
| 2 особа | ухва́люватимеш | ухва́люватимете |
| 3 особа | ухва́люватиме | ухва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухва́люю | ухва́люємо, ухва́люєм |
| 2 особа | ухва́люєш | ухва́люєте |
| 3 особа | ухва́лює | ухва́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ухва́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ухва́лював | ухва́лювали |
| жін. р. | ухва́лювала |
| сер. р. | ухва́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ухва́люваний |
| Безособова форма |
| ухва́лювано |
| Дієприслівник |
| ухва́лювавши |
