| ухибну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ухибну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ухибні́мо, ухибні́м | |
| 2 особа | ухибни́ | ухибні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухибну́ | ухибнемо́, ухибне́м |
| 2 особа | ухибне́ш | ухибнете́ |
| 3 особа | ухибне́ | ухибну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ухибну́в | ухибну́ли |
| жін.р. | ухибну́ла | |
| сер.р. | ухибну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ухибну́вши | ||