| ухи́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ухи́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ухи́кнімо, ухи́кнім | |
| 2 особа | ухи́кни | ухи́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухи́кну | ухи́кнемо, ухи́кнем |
| 2 особа | ухи́кнеш | ухи́кнете |
| 3 особа | ухи́кне | ухи́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ухи́кнув | ухи́кнули |
| жін.р. | ухи́кнула | |
| сер.р. | ухи́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ухи́кнувши | ||