| | |
| ухитрува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухитрува́тися, ухитрува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухитру́ймося, ухитру́ймось |
| 2 особа | ухитру́йся, ухитру́йсь | ухитру́йтеся, ухитру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухитру́юся, ухитру́юсь | ухитру́ємося, ухитру́ємось, ухитру́ємся |
| 2 особа | ухитру́єшся | ухитру́єтеся, ухитру́єтесь |
| 3 особа | ухитру́ється | ухитру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ухитрува́вся, ухитрува́всь | ухитрува́лися, ухитрува́лись |
| жін.р. | ухитрува́лася, ухитрува́лась |
| сер.р. | ухитрува́лося, ухитрува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухитрува́вшись |
