| | |
| ухо́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухо́плюватися, ухо́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухо́плюймося, ухо́плюймось |
| 2 особа | ухо́плюйся, ухо́плюйсь | ухо́плюйтеся, ухо́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухо́плюватимуся, ухо́плюватимусь | ухо́плюватимемося, ухо́плюватимемось, ухо́плюватимемся |
| 2 особа | ухо́плюватимешся | ухо́плюватиметеся, ухо́плюватиметесь |
| 3 особа | ухо́плюватиметься | ухо́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухо́плююся, ухо́плююсь | ухо́плюємося, ухо́плюємось, ухо́плюємся |
| 2 особа | ухо́плюєшся | ухо́плюєтеся, ухо́плюєтесь |
| 3 особа | ухо́плюється | ухо́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ухо́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ухо́плювався, ухо́плювавсь | ухо́плювалися, ухо́плювались |
| жін. р. | ухо́плювалася, ухо́плювалась |
| сер. р. | ухо́плювалося, ухо́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухо́плювавшись |
