| уцерко́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уцерко́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уцерко́вмо | |
| 2 особа | уцерко́в | уцерко́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уцерко́влю | уцерко́вимо, уцерко́вим |
| 2 особа | уцерко́виш | уцерко́вите |
| 3 особа | уцерко́вить | уцерко́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уцерко́вив | уцерко́вили |
| жін.р. | уцерко́вила | |
| сер.р. | уцерко́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уцерко́влений | ||
| Безособова форма | ||
| уцерко́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| уцерко́вивши | ||