уцерко́влення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | уцерко́влення | |
родовий | уцерко́влення | |
давальний | уцерко́вленню | |
знахідний | уцерко́влення | |
орудний | уцерко́вленням | |
місцевий | на/в уцерко́вленні, уцерко́вленню | |
кличний | уцерко́влення* |