| | | | |
| уцяцько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | уцяцько́ваний | уцяцько́вана | уцяцько́ване | уцяцько́вані |
| родовий | уцяцько́ваного | уцяцько́ваної | уцяцько́ваного | уцяцько́ваних |
| давальний | уцяцько́ваному | уцяцько́ваній | уцяцько́ваному | уцяцько́ваним |
| знахідний | уцяцько́ваний, уцяцько́ваного | уцяцько́вану | уцяцько́ване | уцяцько́вані, уцяцько́ваних |
| орудний | уцяцько́ваним | уцяцько́ваною | уцяцько́ваним | уцяцько́ваними |
| місцевий | на/в уцяцько́ваному, уцяцько́ванім | на/в уцяцько́ваній | на/в уцяцько́ваному, уцяцько́ванім | на/в уцяцько́ваних |
