уцілува́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | уцілува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уцілу́ймо | |
2 особа | уцілу́й | уцілу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уцілу́ю | уцілу́ємо, уцілу́єм |
2 особа | уцілу́єш | уцілу́єте |
3 особа | уцілу́є | уцілу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уцілува́в | уцілува́ли |
жін.р. | уцілува́ла | |
сер.р. | уцілува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уціло́ваний | ||
Безособова форма | ||
уціло́вано | ||
Дієприслівник | ||
уцілува́вши |