| уча́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уча́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уча́влюймо | |
| 2 особа | уча́влюй | уча́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уча́влюватиму | уча́влюватимемо, уча́влюватимем |
| 2 особа | уча́влюватимеш | уча́влюватимете |
| 3 особа | уча́влюватиме | уча́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уча́влюю | уча́влюємо, уча́влюєм |
| 2 особа | уча́влюєш | уча́влюєте |
| 3 особа | уча́влює | уча́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уча́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уча́влював | уча́влювали |
| жін. р. | уча́влювала | |
| сер. р. | уча́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уча́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уча́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уча́влювавши | ||