| учвори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (утнути; зробити щось несподіване) | ||
| Інфінітив | учвори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | учворі́мо, учворі́м | |
| 2 особа | учвори́ | учворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | учворю́ | учворимо́, учвори́м |
| 2 особа | учвори́ш | учворите́ |
| 3 особа | учвори́ть | учворя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | учвори́в | учвори́ли |
| жін.р. | учвори́ла | |
| сер.р. | учвори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| учвори́вши | ||