| учува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | учува́тися, учува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | учува́тиметься | учува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | учу́вається | учу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| учу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | учува́вся, учува́всь | учува́лися, учува́лись |
| жін. р. | учува́лася, учува́лась | |
| сер. р. | учува́лося, учува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| учува́вшись | ||