| ущасли́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ущасли́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ущасли́вмо | |
| 2 особа | ущасли́в | ущасли́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ущасли́влю | ущасли́вимо, ущасли́вим |
| 2 особа | ущасли́виш | ущасли́вите |
| 3 особа | ущасли́вить | ущасли́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ущасли́вив | ущасли́вили |
| жін.р. | ущасли́вила | |
| сер.р. | ущасли́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ущасли́влений | ||
| Безособова форма | ||
| ущасли́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| ущасли́вивши | ||