ущу́хлий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ущу́хлий | ущу́хла | ущу́хле | ущу́хлі |
родовий | ущу́хлого | ущу́хлої | ущу́хлого | ущу́хлих |
давальний | ущу́хлому | ущу́хлій | ущу́хлому | ущу́хлим |
знахідний | ущу́хлий, ущу́хлого | ущу́хлу | ущу́хле | ущу́хлі, ущу́хлих |
орудний | ущу́хлим | ущу́хлою | ущу́хлим | ущу́хлими |
місцевий | на/в ущу́хлому, ущу́хлім | на/в ущу́хлій | на/в ущу́хлому, ущу́хлім | на/в ущу́хлих |