| уя́рмлений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уя́рмлений | уя́рмлена | уя́рмлене | уя́рмлені |
| родовий | уя́рмленого | уя́рмленої | уя́рмленого | уя́рмлених |
| давальний | уя́рмленому | уя́рмленій | уя́рмленому | уя́рмленим |
| знахідний | уя́рмлений, уя́рмленого | уя́рмлену | уя́рмлене | уя́рмлені, уя́рмлених |
| орудний | уя́рмленим | уя́рмленою | уя́рмленим | уя́рмленими |
| місцевий | на/в уя́рмленому, уя́рмленім | на/в уя́рмленій | на/в уя́рмленому, уя́рмленім | на/в уя́рмлених |