| | |
| уя́рмлюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уя́рмлюватися, уя́рмлюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уя́рмлюватиметься | уя́рмлюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уя́рмлюється | уя́рмлюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уя́рмлюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уя́рмлювався, уя́рмлювавсь | уя́рмлювалися, уя́рмлювались |
| жін. р. | уя́рмлювалася, уя́рмлювалась |
| сер. р. | уя́рмлювалося, уя́рмлювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уя́рмлювавшись |
