| уінти́мнитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уінти́мнитися, уінти́мнитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уінти́мнімося, уінти́мнімось, уінти́мнімся | |
| 2 особа | уінти́мнися, уінти́мнись | уінти́мніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уінти́мнюся, уінти́мнюсь | уінти́мнимося, уінти́мнимось, уінти́мнимся |
| 2 особа | уінти́мнишся | уінти́мнитеся, уінти́мнитесь |
| 3 особа | уінти́мниться | уінти́мняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уінти́мнився, уінти́мнивсь | уінти́мнилися, уінти́мнились |
| жін.р. | уінти́мнилася, уінти́мнилась | |
| сер.р. | уінти́мнилося, уінти́мнилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уінти́мнившись | ||