| | |
| уїда́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (чіплятися; глибоко заходити куди-небудь – про дим, пилюку тощо; приїдатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уїда́тися, уїда́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уїда́тиметься | уїда́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уїда́ється | уїда́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уїда́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уїда́вся, уїда́всь | уїда́лися, уїда́лись |
| жін. р. | уїда́лася, уїда́лась |
| сер. р. | уїда́лося, уїда́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уїда́вшись |
