уґрунто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уґрунто́ваний | уґрунто́вана | уґрунто́ване | уґрунто́вані |
родовий | уґрунто́ваного | уґрунто́ваної | уґрунто́ваного | уґрунто́ваних |
давальний | уґрунто́ваному | уґрунто́ваній | уґрунто́ваному | уґрунто́ваним |
знахідний | уґрунто́ваний | уґрунто́вану | уґрунто́ване | уґрунто́вані |
орудний | уґрунто́ваним | уґрунто́ваною | уґрунто́ваним | уґрунто́ваними |
місцевий | на/в уґрунто́ваному, уґрунто́ванім | на/в уґрунто́ваній | на/в уґрунто́ваному, уґрунто́ванім | на/в уґрунто́ваних |