| фоне́тико-морфологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | фоне́тико-морфологі́чний | фоне́тико-морфологі́чна | фоне́тико-морфологі́чне | фоне́тико-морфологі́чні |
| родовий | фоне́тико-морфологі́чного | фоне́тико-морфологі́чної | фоне́тико-морфологі́чного | фоне́тико-морфологі́чних |
| давальний | фоне́тико-морфологі́чному | фоне́тико-морфологі́чній | фоне́тико-морфологі́чному | фоне́тико-морфологі́чним |
| знахідний | фоне́тико-морфологі́чний | фоне́тико-морфологі́чну | фоне́тико-морфологі́чне | фоне́тико-морфологі́чні |
| орудний | фоне́тико-морфологі́чним | фоне́тико-морфологі́чною | фоне́тико-морфологі́чним | фоне́тико-морфологі́чними |
| місцевий | на/у фоне́тико-морфологі́чному, фоне́тико-морфологі́чнім | на/у фоне́тико-морфологі́чній | на/у фоне́тико-морфологі́чному, фоне́тико-морфологі́чнім | на/у фоне́тико-морфологі́чних |