формотво́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | формотво́рний | формотво́рна | формотво́рне | формотво́рні |
родовий | формотво́рного | формотво́рної | формотво́рного | формотво́рних |
давальний | формотво́рному | формотво́рній | формотво́рному | формотво́рним |
знахідний | формотво́рний | формотво́рну | формотво́рне | формотво́рні |
орудний | формотво́рним | формотво́рною | формотво́рним | формотво́рними |
місцевий | на/у формотво́рному, формотво́рнім | на/у формотво́рній | на/у формотво́рному, формотво́рнім | на/у формотво́рних |