| форсува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | форсува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | форсу́ймо | |
| 2 особа | форсу́й | форсу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | форсува́тиму | форсува́тимемо, форсува́тимем |
| 2 особа | форсува́тимеш | форсува́тимете |
| 3 особа | форсува́тиме | форсува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | форсу́ю | форсу́ємо, форсу́єм |
| 2 особа | форсу́єш | форсу́єте |
| 3 особа | форсу́є | форсу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| форсу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | форсува́в | форсува́ли |
| жін. р. | форсува́ла | |
| сер. р. | форсува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| форсо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| форсо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| форсува́вши | ||