франкозна́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | франкозна́вчий | франкозна́вча | франкозна́вче | франкозна́вчі |
родовий | франкозна́вчого | франкозна́вчої | франкозна́вчого | франкозна́вчих |
давальний | франкозна́вчому | франкозна́вчій | франкозна́вчому | франкозна́вчим |
знахідний | франкозна́вчий | франкозна́вчу | франкозна́вче | франкозна́вчі |
орудний | франкозна́вчим | франкозна́вчою | франкозна́вчим | франкозна́вчими |
місцевий | на/у франкозна́вчому, франкозна́вчім | на/у франкозна́вчій | на/у франкозна́вчому, франкозна́вчім | на/у франкозна́вчих |