франкомо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | франкомо́вний | франкомо́вна | франкомо́вне | франкомо́вні |
родовий | франкомо́вного | франкомо́вної | франкомо́вного | франкомо́вних |
давальний | франкомо́вному | франкомо́вній | франкомо́вному | франкомо́вним |
знахідний | франкомо́вного, франкомо́вний | франкомо́вну | франкомо́вне | франкомо́вних, франкомо́вні |
орудний | франкомо́вним | франкомо́вною | франкомо́вним | франкомо́вними |
місцевий | на/у франкомо́вному, франкомо́внім | на/у франкомо́вній | на/у франкомо́вному, франкомо́внім | на/у франкомо́вних |