франкува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | франкува́льний | франкува́льна | франкува́льне | франкува́льні |
родовий | франкува́льного | франкува́льної | франкува́льного | франкува́льних |
давальний | франкува́льному | франкува́льній | франкува́льному | франкува́льним |
знахідний | франкува́льний | франкува́льну | франкува́льне | франкува́льні |
орудний | франкува́льним | франкува́льною | франкува́льним | франкува́льними |
місцевий | на/у франкува́льному, франкува́льнім | на/у франкува́льній | на/у франкува́льному, франкува́льнім | на/у франкува́льних |
[спец.] |