фунди́рувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | фунди́рувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фунди́руймо | |
2 особа | фунди́руй | фунди́руйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фунди́руватиму | фунди́руватимемо, фунди́руватимем |
2 особа | фунди́руватимеш | фунди́руватимете |
3 особа | фунди́руватиме | фунди́руватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фунди́рую | фунди́руємо, фунди́руєм |
2 особа | фунди́руєш | фунди́руєте |
3 особа | фунди́рує | фунди́рують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
фунди́руючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | фунди́рував | фунди́рували |
жін. р. | фунди́рувала | |
сер. р. | фунди́рувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
фунди́рувавши |