| | |
| фунди́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фунди́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фунди́руймо |
| 2 особа | фунди́руй | фунди́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фунди́руватиму | фунди́руватимемо, фунди́руватимем |
| 2 особа | фунди́руватимеш | фунди́руватимете |
| 3 особа | фунди́руватиме | фунди́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фунди́рую | фунди́руємо, фунди́руєм |
| 2 особа | фунди́руєш | фунди́руєте |
| 3 особа | фунди́рує | фунди́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фунди́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фунди́рував | фунди́рували |
| жін. р. | фунди́рувала |
| сер. р. | фунди́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фунди́рувавши |
