фурше́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | фурше́тний | фурше́тна | фурше́тне | фурше́тні |
родовий | фурше́тного | фурше́тної | фурше́тного | фурше́тних |
давальний | фурше́тному | фурше́тній | фурше́тному | фурше́тним |
знахідний | фурше́тний, фурше́тного | фурше́тну | фурше́тне | фурше́тні, фурше́тних |
орудний | фурше́тним | фурше́тною | фурше́тним | фурше́тними |
місцевий | на/у фурше́тному, фурше́тнім | на/у фурше́тній | на/у фурше́тному, фурше́тнім | на/у фурше́тних |